02.05.2019

Проблема домашнього насильства є серйозними викликом для суспільства!

За неофіційними даними, від домашнього насилля потерпає кожна третя жінка. Реальну статистику зібрати майже неможливо, адже жінки не хочуть оприлюднювати незручну» тему. Згідно з даними ООН, щорічно понад 1,1 млн. українок стикаються з фізичною та сексуальною агресією і тиском в сім’ї, але більшість з них продовжує мовчати.

Відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», особою, яка постраждала від домашнього насильства є будь-яка особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі.

Постраждалі  мають право одразу або в подальшому звернутися до суду із заявою про видачу обмежувального припису стосовно кривдника. До того ж постраждалі мають право користуватися без оплатними послугами адвокатів Центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги( ), а за подання таких заяв до суду — судовий  збір не сплачується.

Потерпіла  особа  може вимагати  від  кривдника  компенсації: її  витрат  на лікування, отримання консультацій  або на оренду житла, яке вона винаймає з метою уникнення домашнього насильства, періодичних витрат  на її утримання, утримання дітей чи інших членів  сім’ї,  які  перебувають (перебували) на утриманні  кривдника.

 Постраждалими  визнаються   особи,  незалежно  від того, чи  проживають вони спільно зі своїми  кривдниками, чи  ні (наречені, подружжя, колишнє  подружжя, мати, батько, діти, їх батьки, брати, сестри, нерідні батьки, опікуни, піклувальники, їхні  діти, прийомні  діти, діти-вихованці, інші  родичі до двоюрідного ступеню  зв’язку, особи, які  спільно проживали або  проживають однією  сім’єю, але не перебувають у шлюбі, їх  діти та батьки) та  особи, які  проживають  разом (будь-які  інші  родичі, люди, які пов’язані спільним  побутом, мають  спільні  права та обов’язки).

Постраждалою дитино  визнається не лише та, яка зазнала  домашнього  насильства, а й свідок (очевидець) такого насильства.

 У разі вчинення будь-якого виду домашнього насильства постраждалімають право звернутися із відповідною заявою (повідомленням) як до органів поліції за місцем свого проживання (перебування) за номером 102, так і до виконавчих комітетів сільських і селищних рад, органів опіки та піклування, навчальних закладів (якщо постраждалі — діти),  центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді (04845 62092) установ охорони здоров’я  (ФАП,амбулаторія).