05.06.2019

Управління агропромислового розвитку Арцизької райдержадміністрації інформує сільгосппідприємства району стосовно самовільного спалення стерні.

На сьогоднішній день гостро стоїть питання виникнення значної кількості пожеж, що виникають внаслідок спалювання сухої природної рослинності, стерні, соломи, післязбиральних залишків та сміття. Це призводить до знищення біорізноманіття,  тваринного світу, виникає загроза виникнення пожеж в полезахисних лісових смугах, лісах, а іноді й травмування або загибелі людей. Сільгосппідприємства, незважаючи на заборони, щороку із завидною постійністю спалюють на полях стерню або солому після збирання врожаю. І мало хто замислюється про те, що безконтрольне випалювання стерні може призвести до пожежі на сусідніх полях або в лісосмугах, вогонь може перекинутися на розташовані поруч житлові і господарські будівлі, сади. 

При спалюванні стерні, соломи і поживних залишків згорає гумус найбільш родючого поверхневого шару, внаслідок чого знижується біологічна активність грунту. Разом з стернею вогонь знищує безцінну біосферу ланів, яка могла б суттєво підвищити врожайність у наступні роки, а на їх місце приходять патогенні мікроорганізми та бур`яни.

Спалювання сухої рослинності або її залишків, випалювання стерні, луків, пасовищ, приносить значну шкоду навколишньому середовищу, зростає ймовірність пожеж у житлових та дачних будинках. Адже для виникнення таких пожеж достатньо необережно кинутого маленького недопалку чи сірника. На відкритій території в безвітряну погоду вогонь може розповсюджуватися зі швидкістю до 4-х км за годину, а у вітряну – до 30 км; висота полум’я досягає 2-х метрів.

Управління агропромислового розвитку звертає увагу на те, що за самовільне спалювання стерні до порушників природоохоронного законодавства застосовуються заходи адміністративного впливу. Кодексом про адміністративні правопорушення України (ст. 77-1) передбачено накладення штрафу на громадян від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'ятдесяти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від сімдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За особливо великі збитки передбачена і кримінальна відповідальність.